Ірина Бердниченко
юрист, практика нерухомості, корпоративного права, податківТому, загалом, такий «контакт» відбувається в не дуже позитивному ключі, зокрема, під час оскарження рішень, дій, бездіяльності фіскальних органів.
І справді, планові та позапланові перевірки здаються пеклом для підприємства, а для юриста - черговим викликом.
Їх оскарження вже є нормальною практикою, адже, в більшості своїй, прийняті такі рішення без глибокого вивчення ситуації окремого платника податків.
То ж, вкотре, отримавши податкове повідомлення-рішення, яким встановлено штраф за затримку сплати грошового зобов’язання в сумі 37 634 грн. 80 коп. за платежем «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» (надалі також – «ППР»), ми не були здивовані його необґрунтованістю.
В чому суть?
Коротко: Клієнт є платником податку по коду бюджетної класифікації 18010400 «нежитлова нерухомість», проте сплата вказаного податку, зараховувалась в Інформаційному ресурсі ГУ ДФС у м. Києві «Облік платежів» за сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду бюджетної класифікації 18010100 «житлова нерухомість».
Податківці зрозуміли, що нарахування відбулось не за податок, який нас стосується, і «перекинули» всі наші оплати з одного коду бюджетної класифікації на інший. Проте, поважали, що датою оплати податку за «нежитлову забудову» є дата, коли вони здійснили це перерахування, а не фактична сплата відповідно до платіжних доручень.
Таким чином, відповідно до акту камеральної перевірки, наш клієнт порушив строки оплати податку, внаслідок чого ми отримали податкове повідомлення-рішення.
Змістовно: Згідно Акту камеральної перевірки, перевірка термінів сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки здійснювалась при аналізі інформаційного ресурсу ГУ ДФС у м. Києві «Облік платежів» індивідуальної картки платника податку по коду бюджетної класифікації 18010400 «нежитлова нерухомість» та 18010100 «житлова нерухомість», а також електронної форми податкових декларацій по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В Акті камеральної перевірки вказано на порушення термінів сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду бюджетної класифікації 18010100 «житлова нерухомість», що не відповідає дійсності, адже Клієнт не є платником податку по вказаному коду бюджетної класифікації.
Натомість, відповідно до Електронного кабінету платника податків, податковим органом було здійснено нарахування Клієнту податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду бюджетної класифікації 18010100 - «житлова нерухомість», в той час як Клієнт здійснював сплату вказаного податку за 2016 року по коду бюджетної класифікації 18010400, «нежитлова нерухомість», що підтверджується виписками з ОТП банку за відповідну дату сплати.
У виписках з Електронного кабінету платника податків по назві податку «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості» можна прослідкувати нарахування податковим органом для оплати Клієнт податку за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме за житлову нерухомість та, відповідно, борг за його несплату.
В свою чергу, у виписках з Електронного кабінету платника податку по назві податку «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості» нарахування вказаного податку податковим органом відсутні, в той час як Клієнт здійснив оплату відповідного податку, у строки, передбачені законодавством. Однак, так як нарахувань податковим органом за кодом 18010400 не було, у Клієнта виникла переплата за вказаний податок.
В 2017 році, відповідно до виписок з Електронного кабінету платника податків, нарахування податку за житлову нерухомість податковим органом знімаються та нараховується Клієнту податок за нерухоме майно нежитлової нерухомості.
За рахунок переплати, що існувала у Клієнт за оплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по коду класифікатору 18010400, було погашено податкове зобов’язання підприємства. Проте погашення це відбулось в ті дати, коли воно було нараховане податковим органом, а саме: за І квартал – 24.01.2017 року; за ІІ квартал 24.01.2017 року, ІІІ квартал - 24.01.2017 року та IV квартал 11.07. 2017 року.
Внаслідок чого, ГУ ДФС у м. Києві і було нараховано штрафні санкції за порушення строків оплати податку, вказані в ППР, що була надіслана нашому клієнту.
Прослідкувавши сплату Клієнтом податків по коду бюджетної класифікації та обґрунтувавши Державній фіскальній службі України незаконність винесеного ППР ГУ ДФС в м. Києві, нам вдалось скасувати рішення податкового органу на етапі адміністративного оскарження.
Висновок:
Таким чином, внаслідок зарахування сплати податку за «нежитлову нерухомість», що здійснювалась нашим клієнтом протягом декількох років, в податок за «житлову нерухомість», та в подальшому переведення цих нарахувань з одного коду бюджетної класифікації, в інший, виникла ситуація, коли податківці вирішили, що підприємством виконано грошове зобов’язання з простроченням строку, що є порушенням податкового законодавства.
Завданням юриста в цій ситуації було з’ясування підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, нарахувань штрафних санкцій. Необхідно було з’ясувати яким чином фіскальний орган вирішив, що підприємство не виконали вчасно обов’язки по сплаті податків та чи справді обґрунтованою є ППР із штрафами, які в ній визначені.
Дослідивши всі необхідні матеріали, електронні ресурси, розібравшись в процедурі оплати податків, строків оплати на призначення, дійшли висновку, що Клієнт вправно виконує зобов’язання по оплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з чим погодилась Державна фіскальну служба, задовільнивши нашу скаргу на ППР ГУ ДФС та скасувавши його.