Чи бути деривативам на електричну енергію?

Імплементація Регламенту (ЄС) № 1227/2011 про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку (Regulation on Wholesale Energy Market Integrity and Transparency), прийнятого 25 жовтня 2011 року Європейським парламентом та Радою ЄС (надалі також - «REMIT») українським законодавцем в частині визначення оптового енергетичного продукту відбулась у дещо видозміненій редакції. Власний практичний досвід змушує уважніше аналізувати положення, які змінено, особливо коли оригінальна версія максимально проста і зрозуміла. Напрошується думка, для чого змінювали? Після, ще одна думка, яку я уже озвучила, давши цій статті назву.

Справа у тому, що REMIT передбачає чотири групи оптових енергетичних продуктів, даючи визначення «оптові енергетичні продукти» як: визначені нижче договори та деривативи, незалежно від того, де та яким чином відбувається торгівля ними:

(a) договори на постачання електричної енергії чи природного газу, місцем постачання яких є територія Союзу;

(b) деривативи, пов’язані з електричною енергією або природним газом, виробленою/ видобутим, проданими або постаченими на території Союзу;

(c) договори, які стосуються транспортування електричної енергії чи природного газу на території Союзу;

(d) деривативи, які стосуються транспортування електричної енергії чи природного газу на території Союзу.

Аналіз тексту законопроекту №5322, що був прийнятий Верховною радою України 10 червня 2023 року в другому читанні дає визначення оптових енергетичних продуктів у інший спосіб, а саме:

оптові енергетичні продукти – договори (угоди) незалежно від місця та часу їх укладення, зокрема:

- про купівлю-продаж електричної енергії або природного газу, місцем постачання яких є договірні сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, включаючи пов’язані з ними похідні фінансові інструменти,

- про передачу електричної енергії або транспортування природного газу, доступ до пропускної спроможності/розподілу потужності, включаючи пов’язані з ними похідні фінансові інструменти,

- про постачання або розподіл електричної енергії та/або природного газу кінцевим споживачам з сумарною номінальною потужністю споживання установок споживача, що забезпечує технічну спроможність споживання електричної енергії або газу в обсязі 600 ГВт·год на рік та вище.

На перший погляд, поняття «деривативи» було всього лиш замінено на «похідні фінансові інструменти». Цікавий хід законодавця, враховуючи, що Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» має цілий розділ ІІІ з однойменною назвою «Деривативі контракти» і звісно визначення «дериватив».

Деривативний контракт - це договір, умови якого передбачають обов’язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов’язок проведення грошових розрахунків.

Визначення деривативу міститься і у Податковому кодексі України (підпункт 14.1.45 пункту 14.1 статті 14). Однак, жоден із цих нормативно-правових актів не дає деривативу визначення похідного фінансового інструменту.

Попри усі розмови учасників ринку про створення нових площадок для торгівлі деривативними контрактами на електричну енергію, юридично на мою думку це не видається можливим без внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії». Чого я власне і очікувала від проекту №5322.

Чому?

Згідно із ч.2 ст.54 вищезазначеного Закону трейдери здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії, крім її продажу за договором постачання електричної енергії споживачу.

Двосторонні договори в свою чергу врегульовані статтею 66, а види договорів на організованих сегментах ринку електричної енергії статтею 4 і усі вони є договорами купівлі-продажу, які не мають нічого спільного з деривативними контрактами.

Пункт 19 вищезазначеної статті 19 передбачає інші договори, але передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Інших дозволених законодавством, що регулює функціонування ринку електричної енергії договорів не передбачено. Я не буду вдаватись до оцінки важливості та необхідності таких інструментів, як форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони. Їх актуальність в сьогоднішніх умовах перекосу ціни на організованих сегментах ринків електричної енергії очевидна.

Очікуємо офіційний текст закону.

Адвокат та керуючий партнер Юридичної фірми "DEVOSO" Світлана Вовк