Перш за все, враховуючи строк дії Наказу, можна зробити висновок, що він може застосовуватися до учасників ринку, у яких станом на момент прийняття Наказу наявна заборгованість перед НЕК «УКРЕНЕРГО», тобто або до учасників ринку зі статусом «Дефолтний», або за зобов’язаннями, що виникли у другій декаді червня 2023 року.
Проте чи не суперечить здійснення такого зарахування чинному законодавству у сфері функціонування ринку електричної енергії?
1) Що передбачено Законом?
Закон України «Про ринок електричної енергії» передбачає можливість здійснення розрахунків на ринку електричної енергії у грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу) та за рахунок відповідних фінансових гарантій відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку (п. 37 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 75 Закону).
Як бачимо, спосіб погашення заборгованості у вигляді «зарахування зустрічних однорідних вимог» не передбачено. Найбільш наближеним поняттям до зарахування зустрічних однорідних вимог є здійснення розрахунку шляхом неттінгу.
Так відповідно до п. 5.14.10., п. 5.17.5. Правил ринку, врегулювання сторонами взаємних зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку, та за договором про врегулювання небалансів електричної енергії здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у договорі про участь у балансуючому ринку та у договорі про врегулювання небалансів електричної енергії відповідно.
Правилами ринку (п. 1.1.2.) передбачено дещо незрозуміле визначення неттінгу – «електричної енергії зобов’язань шляхом зарахування взаємних зобов’язань та однорідних грошових вимог таких учасників, яке здійснюється згідно з цими Правилами та на умовах договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку».
Визначення неттінгу, надане НКРЕКП у Правилах ринку, не дає вичерпного розуміння що це, що ускладнює розуміння сутності такої операції та її правильного документального оформлення сторонами.
За своєю правовою природою, застосування неттінгу у різних юрисдикціях характерне для повного чи часткового припинення зобов’язань саме на фінансових ринках, та є суто договірним механізмом (на відміну від зарахування, яке може бути одностороннім правочином та здійснюватися за заявою однієї сторони). При цьому, зарахування є одним з можливих варіантів здійснення неттінгу.
Відтак, на перший погляд, можливим є врегулювання сторонами взаємних зобов'язань за договорами про врегулювання небалансів та про участь у балансуючому ринку шляхом неттінгу виключно за умови конкретизації такої процедури у відповідному договорі.
Відповідно до п. 5.11. Договору про врегулювання небалансів, затвердженого Наказом НЕК «УКРЕНЕРГО» від 27 січня 2023 року № 58, Урегулювання Сторонами взаємних зобов’язань здійснюється згідно з чинним законодавством України, у тому числі Сторонами може бути застосовано неттінг виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Не допускається припинення взаємних зобов’язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема у випадку виникнення зобов’язань щодо купівлі або продажу небалансів електричної енергії в різних декадах та за відсутності взаємної згоди сторін.
Водночас, п. 5.17.4. Правил ринку передбачено, що АР під час формування платежів для відповідного учасника ринку здійснює сальдування нарахувань та списань за небаланс електричної енергії за розрахункову декаду dc.
Таким чином, Правилами ринку і так передбачено здійснення НЕК «УКРЕНЕРГО» в односторонньому порядку сальдування небалансів для купівлі та продажу в межах декади, за наслідками чого і виставляється один рахунок на оплату на користь або НЕК «УКРЕНЕРГО» або СВБ.
При цьому, зарахування зустрічних однорідних вимог щодо купівлі-продажу небалансів, які виникли у різних декадах (відповідно, за різними рахунками), заборонено Договором, що робить можливість застосування неттінгу за зобов’язаннями з 01 липня 2019 року фактично «мертвою нормою».
2) Чи є потенційні ризики?
Як уже було зазначено, Закон чітко встановлює можливі варіанти розрахунків на ринку електричної енергії, а також виключний перелік нормативно-правових актів, якими може бути передбачено порядок здійснення таких розрахунків.
Водночас, як детально проаналізовано у попередньому підрозділі, виконання Наказу суперечить положенням Закону, Правил ринку та Договору про врегулювання небалансів.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.
Звісно, враховуючи, що таке зарахування здійснюватиметься не просто за ініціативою сторін, а на підставі Наказу Міненерго, навряд чи виникне ситуація визнання таких зарахувань недійсними, однак ППБ та СВБ мають враховувати такий можливий варіант розвитку подій.
Юристка Юридичної фірми DEVOSO Вікторія Білан