03 жовтня 2019 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності”.
03 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності», (надалі також – «Закон») відповідно до якого зазнали змін наступні законодавчі акти: Цивільний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про нотаріат», Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Закон набрав чинності 02 листопада 2019 року.
Закон 159-IX у засобах масової інформації також називають «Одним із антирейдерських законів» та «Законом, що має убезпечити бізнес від посягань». Тож з’ясуємо, що саме змінилося, можливі перспективи та наслідки, проблеми, які з’явилися при застосуванні законодавства, а також звернемо увагу на ключові моменти, які допоможуть зберегти Ваш час. Отже, основними положеннями Закону є:
1) Повернення «принципу екстериторіальності» при державній реєстрації фізичних осіб-підприємців (надалі також – «ФОП»). Суть полягає в тому, що державна реєстрація ФОП на підставі документів, поданих у паперовій формі проводиться незалежно від їх місця знаходження (раніше вказана дія могла проводитися незалежно від місця реєстрації лише при подачі документів у електронній формі). Тобто, тепер для того, щоб зареєструватися ФОПом, достатньо подати необхідні документи державному реєстратору (в тому числі нотаріусу, який має ідентифікатор доступу до реєстру).
Слід додати, що подібна ініціатива для ФОПів існувала на початку 2016 року, але у листопаді 2016 року через недостатній рівень технічної підготовки це положення було скасовано. У зв’язку з цим не відомо, чи запрацює система зараз.
З одного боку, подача документів для державної реєстрації з будь-якого населеного пункту України ніби і спрощує життя потенційним ФОПам, проте це не має жодного значення для визначення місця податкового обліку, що здійснюватиметься за місцем реєстрації фізичної особи, після отримання статусу ФОПа, все-одно треба буде звернутися до податкової за місцем державної реєстрації. Тобто, положення «екстериторіальності» поширюються лише на подачу документів для державної реєстрації статусу ФОПа.
