Чи можливе стягнення між учасниками ринку електричної енергії…

Пеня за довоєнні борги: чи можна стягнути її зараз
Коротка відповідь: так. Якщо контрагент прострочив оплату ще до 24 лютого 2022 року, пеню та штраф за цей період можна стягнути і сьогодні, попри воєнний стан. Остаточну крапку в цьому питанні поставила Об’єднана палата Касаційного господарського суду у справі № 908/948/23 (постанова від 04.07.2025), а в січні 2026 року її висновок застосував Касаційний господарський суд у справі № 910/6337/23.

Звідки взялося питання

Після початку повномасштабного вторгнення НКРЕКП ухвалила постанову № 332. Одне з її положень зупиняє нарахування та стягнення договірних штрафних санкцій між учасниками ринку електричної енергії на весь період воєнного стану і ще 30 днів після його припинення або скасування. Ця норма кілька разів змінювала своє місце в тексті: у редакції від 26.04.2022 це пп. 16 п. 1, з 01.07.2024 вона стала пп. 15 п. 1, а в чинній редакції (зі змінами від 29.09.2026) це пп. 12 п. 1.

У 2024 році Об’єднана палата визнала це положення імперативним, тобто обов’язковим для всіх учасників ринку (постанова від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22). Водночас суд підкреслив: Регулятор не скасував відповідальність і не запровадив мораторій на неї, а лише тимчасово зупинив нарахування та стягнення санкцій.

Відкритим лишалося інше питання: чи поширюється це зупинення на санкції за прострочення, які сталися ще до війни?

Верховний Суд сам собі суперечив

Протягом 2024 року різні колегії КГС ВС відповідали на це питання по-різному. У низці постанов (справи № 908/818/22, № 908/815/22, № 908/816/22, № 908/817/22, № 910/4264/22, № 910/4273/22) суд дійшов висновку, що постанова № 332 стосується лише санкцій за період воєнного стану і на довоєнні прострочення не поширюється.

Проте у постанові від 15.10.2024 у справі № 924/1202/23 інша колегія скасувала стягнення пені за період з 01.09.2021 по 23.02.2022, тобто за суто довоєнні місяці, пославшись саме на постанову № 332. Ще у двох справах (№ 910/4269/22 і № 910/4286/22) суд скасував стягнення довоєнних санкцій і направив справи на новий розгляд.

Колегія, яка розглядала справу № 908/948/23, побачила цю суперечність і передала справу на Об’єднану палату, ще й запропонувавши відступити від першого підходу, тобто фактично заборонити стягнення довоєнних санкцій.

Об’єднана палата цю пропозицію не підтримала. Вона залишила в силі першу групу висновків і відступила від протилежного підходу, викладеного у справі № 924/1202/23. Відтепер позиція єдина.

Історія однієї справи

Спір виник між НЕК «Укренерго» як оператором системи передачі та ПАТ «Запоріжжяобленерго». Укренерго виставило рахунки за електроенергію для врегулювання небалансів за серпень 2021 року та за період з травня 2022 року по лютий 2023 року. Відповідач не заплатив, і позивач, крім понад 358 млн грн основного боргу, просив стягнути пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.

Показово, що штрафні санкції Укренерго нарахувало лише на два коригуючі рахунки зі строком оплати до 08.09.2021. На воєнні борги позивач пеню і штраф не нараховував, а заявив щодо них лише 3% річних та інфляційні втрати. Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили повністю.

Об’єднана палата знайшла в цих рішеннях проблему в розрахунку. Прострочення почалося 09.09.2021, і до 24.02.2022 минуло 168 днів. Пеню ж нарахували за 183 дні, тобто фактично по 11.03.2022, частково захопивши період воєнного стану. Крім того, суди не помітили розбіжностей у самих сумах: за розрахунком позивача пеня становила 30 912,29 грн, а стягнуто 37 376,30 грн; штраф за розрахунком 118 243,74 грн, а стягнуто 234 893,61 грн.

Тому Верховний Суд скасував рішення в частині пені та штрафу і направив справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, щоб той перевірив розрахунки. Стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат в оскаржуваній частині залишилося без змін.

Свою логіку Об’єднана палата пояснила так. Постанова № 332 розрахована на особливий період: воєнний стан і 30 днів після нього. Прямої вказівки на зворотну дію в часі вона не містить, тому до порушень, які сталися раніше, її застосовувати не можна. Немає й підстав розширювати її тлумачення на правовідносини попередніх періодів.

Висновок суду:

«Настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше».

Практика закріпилася

У січні 2026 року Касаційний господарський суд застосував цей висновок у справі № 910/6337/23, визнавши правовідносини подібними. Апеляційний суд там відмовив у стягненні пені з посиланням на пп. 16 п. 1 постанови № 332, але помилився: пеню нараховано за порушення зобов’язань, що виникли до 24.02.2022, тож підстав для відмови не було.

Що це означає на практиці

Усе вирішує період, за який нараховано санкції:

• прострочення почалося і закінчилося до 24.02.2022: санкції стягуються в межах, визначених законом і договором;
• прострочення почалося до 24.02.2022 і тривало далі: пеню можна стягнути лише за дні по 23.02.2022 включно;
• прострочення почалося під час воєнного стану: нарахування та стягнення санкцій зупинено.

Справа № 908/948/23 показує ще один практичний урок: суд перевіряє не лише правову підставу, а й арифметику. Якщо розрахунок пені хоча б на кілька днів заходить за 24.02.2022 або суми в розрахунку і в позовних вимогах розходяться, рішення може бути скасоване в цій частині. Тому якщо у вас є довоєнна дебіторська заборгованість на ринку електроенергії, варто перерахувати пеню з урахуванням цієї межі.

Щодо позовної давності

Навіть правильно нараховану пеню можна стягнути лише в межах позовної давності. Для неустойки (пені, штрафу) вона становить один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України). За останні роки правила її перебігу змінювалися кілька разів:

• під час карантину COVID-19 строки продовжувалися на строк його дії (Закон № 540-IX від 30.03.2020); карантин скасовано з 01.07.2023;
• з 17.03.2022 строки продовжувалися на строк дії воєнного стану (Закон № 2120-IX від 15.03.2022);
• з 30.11.2023 перебіг позовної давності на період воєнного стану зупинявся (Закон № 3450-IX від 08.11.2023);
• з 04.09.2025 це правило виключено, і перебіг давності відновився (Закон № 4434-IX від 14.05.2025).

Тому для кожної вимоги варто окремо порахувати, чи не сплив строк, з урахуванням усіх цих періодів. Водночас давність не застосовується автоматично: суд враховує її лише за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Якщо боржник про неї не заявить, пеню можна стягнути і після спливу строку.

Повний текст постанови Об’єднаної палати у справі № 908/948/23: https://reyestr.court.gov.ua/Review/128687646

Світлана Дрібас, молодша юристка Юридичної фірми «DEVOSO»