Юридичний глосарій для бізнесу

Агрегація — це об’єднання установок виробництва, споживання та/або зберігання для купівлі-продажу електроенергії чи надання послуг. Незалежний агрегатор не пов’язаний з електропостачальником споживача. Договори агрегатора з учасниками групи мають розподіляти доходи, відповідальність і дані.

АКО веде реєстр точок комерційного обліку, збирає та валідує дані обліку й передає їх учасникам ринку для розрахунків. Функції АКО виконує оператор системи передачі. Правила роботи АКО встановлює Кодекс комерційного обліку.

На підставі акта комісія оператора може розрахувати вартість недоврахованої енергії. Споживач має право викласти свої зауваження в акті та взяти участь у розгляді. Рішення комісії можна оскаржити в суді.

Активним споживачем може бути підприємство, домогосподарство чи енергетичний кооператив. Він може продавати надлишки енергії, брати участь в агрегації та управлінні попитом. Для активних споживачів закон передбачає механізм самовиробництва.

Виробництво електроенергії з ВДЕ підтримується державою через «зелений» тариф, ринкову премію та аукціони. Основні правила встановлює Закон «Про альтернативні джерела енергії». Для малих гідроелектростанцій діють окремі критерії.

АМКУ надає дозволи на концентрації та узгоджені дії, розслідує порушення конкурентного законодавства та накладає штрафи. Його статус визначає окремий закон. Рішення АМКУ можна оскаржити в господарському суді.

Учасники аукціону пропонують ціну, за якою готові продавати енергію. Переможці отримують право на підтримку на строк, визначений законом. Аукціони стали основним механізмом підтримки для нових великих проєктів ВДЕ.

Балансуюча група дає змогу взаємно компенсувати небаланси учасників і зменшити загальні витрати. Для ВДЕ закон передбачає окрему балансуючу групу гарантованого покупця. Умови участі в групі та розподіл витрат визначає договір з її СВБ.

На балансуючому ринку постачальники послуг з балансування пропонують ОСП збільшити або зменшити виробництво чи споживання. Ціни балансуючого ринку використовуються для розрахунку вартості небалансів. Правила його роботи визначають Правила ринку.

Виконавче провадження здійснюють державні або приватні виконавці. Його порядок визначає Закон «Про виконавче провадження». Без ефективного виконання навіть виграний спір не повертає коштів.

Виробництво електроенергії є ліцензованою діяльністю, крім випадків, визначених законом. Виробники зобов’язані надавати послуги з балансування у визначених випадках. Виробники з ВДЕ можуть користуватися механізмами державної підтримки.

ВДР дає учасникам змогу коригувати свої позиції після закриття РДН, ближче до реального часу. Так вони зменшують власні небаланси. Торгівля на ВДР відбувається безперервно за правилами, затвердженими Регулятором.

Гарантія походження формується на основі відомостей з відповідного реєстру. Вона підтверджує екологічну цінність енергії та засвідчує пов’язані з цим права. Гарантії походження використовують у корпоративних PPA та звітності про сталий розвиток.

Гарантований покупець укладає договори з виробниками, яким встановлено «зелений» тариф або які набули право на підтримку за результатами аукціону. Він також виплачує ринкову премію та виконує окремі спеціальні обов’язки. Затримки розрахунків гарантованого покупця — одна з найчастіших причин спорів у секторі ВДЕ.

Порядок розгляду справ господарськими судами встановлює Господарський процесуальний кодекс України. Більшість спорів між учасниками енергоринку, зокрема щодо оплати електроенергії, розглядають саме ці суди. Спори з НКРЕКП щодо її рішень зазвичай розглядають адміністративні суди.

Двосторонні договори укладають виробники, трейдери та постачальники, крім договорів постачання споживачам. Обсяги за ними реєструються в ОСП відповідно до Правил ринку. Умови про ціну, графіки та забезпечення сторони визначають самостійно.

У ЄС такі вимоги встановлює регламент REMIT, і Україна впроваджує подібні правила у своє законодавство. Учасники мають оприлюднювати інсайдерську інформацію та утримуватися від дій, що вводять ринок в оману. Нагляд за доброчесністю ринку електроенергії здійснює НКРЕКП.

EFET встановлює стандартні умови поставки, розрахунків, забезпечення та дострокового припинення з неттінгом. Його використовують і на українському ринку, але з адаптацією до місцевого регулювання, податкових і валютних правил. Без такої адаптації окремі положення можуть не діяти.

До допоміжних послуг належать, зокрема, послуги балансуючої потужності та послуги, не пов’язані з регулюванням частоти. Їх можуть надавати виробники, споживачі та оператори установок зберігання, які відповідають вимогам правил ринку та кодексу системи передачі. Надавач послуг проходить перевірку відповідності.

Постачання електроенергії споживачам є ліцензованою діяльністю. Електропостачальник купує енергію на оптовому ринку та продає її споживачам. Його відносини зі споживачами регулюють Правила роздрібного ринку.

«Зелений» тариф встановлює НКРЕКП для конкретного об’єкта відповідно до закону. Розмір тарифу залежить від виду джерела та дати введення в експлуатацію. Умови підтримки кілька разів змінювалися законами, тому для кожного об’єкта важливо визначити, яка редакція норм застосовується.

У разі зупинення платник може подати пояснення та документи. Рішення комісії ДПС про відмову в реєстрації можна оскаржити в адміністративному порядку або в суді. Для трейдерів і постачальників блокування може спричинити касові розриви.

Інформація про кінцевих бенефіціарів подається до державного реєстру. Регулятор і банки перевіряють структуру власності, зокрема під час ліцензування та фінансування. Неповна чи неточна інформація створює регуляторні ризики.

Дані комерційного обліку є основою для рахунків, розрахунку небалансів і виплат за підтримку ВДЕ. Правила обліку встановлює Кодекс комерційного обліку. Помилки в даних обліку часто стають причиною спорів.

Для учасника енергоринку комплаєнс охоплює ліцензійні умови, правила ринку, конкурентне право, санкції та захист персональних даних. Він включає політики, навчання та внутрішній контроль. Добре налагоджений комплаєнс знижує ризики під час перевірок.

Якщо учасники концентрації перевищують порогові показники, встановлені законом, потрібен попередній дозвіл АМКУ. Здійснення концентрації без дозволу є порушенням і може тягнути штраф. В енергетиці дозвіл часто потрібен при купівлі станцій чи компаній-власників.

Для кожного виду діяльності НКРЕКП затверджує окремі ліцензійні умови. Вони встановлюють організаційні, технічні, фінансові вимоги та обов’язки ліцензіата. Порушення ліцензійних умов може стати підставою для штрафу чи інших санкцій.

Ліцензуються, зокрема, виробництво, передача, розподіл, постачання споживачам, зберігання енергії та трейдерська діяльність. Ліцензію видає НКРЕКП на підставі заяви та документів. Після отримання ліцензії учасник має постійно дотримуватися ліцензійних умов.

Медіація є добровільною та конфіденційною, а рішення ухвалюють самі сторони. В Україні її регулює Закон «Про медіацію». Для довгострокових енергетичних договорів медіація допомагає зберегти ділові відносини.

За механізмом самовиробництва відбувається взаєморозрахунок між вартістю енергії, відпущеної генеруючими установками споживача, і вартістю енергії, відібраної з мережі. При цьому враховується вартість послуг з передачі та розподілу. Механізм розрахований на власне споживання, а не на комерційне виробництво.

Сторони можуть передати спір до арбітражу, наприклад МКАС при ТПП України, ICC чи LCIA. Правила для арбітражу з місцем в Україні встановлює Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж». Арбітражне застереження в договорі має бути сформульоване чітко.

Небаланс розраховується за кожен розрахунковий період відповідно до Правил ринку. Сторона, відповідальна за баланс, оплачує його вартість ОСП або отримує від нього кошти. Точність прогнозів і даних обліку прямо впливає на розмір нарахувань.

До недобросовісної конкуренції належать, зокрема, неправомірне використання позначень, поширення неправдивих відомостей про конкурента та неправомірне збирання комерційної таємниці. Справи розглядає АМКУ. Для електропостачальників це часто питання реклами та боротьби за клієнтів.

НКРЕКП є незалежним регулятором ринку електричної енергії. Вона видає ліцензії, затверджує ліцензійні умови, правила ринку та кодекси систем, встановлює тарифи на регульовані послуги й «зелений» тариф. Регулятор також перевіряє дотримання ліцензійних умов і може застосовувати санкції. Статус НКРЕКП визначає окремий закон.

Оператор ринку проводить торги на РДН і ВДР, визначає ціни та обсяги, а також здійснює розрахунки за результатами торгів. Його діяльність є ліцензованою. Учасники мають укласти з оператором ринку відповідні договори та надати фінансове забезпечення.

ОСП забезпечує передачу електроенергії магістральними мережами, оперативне управління енергосистемою та міждержавні перетини. Він адмініструє балансуючий ринок і купує допоміжні послуги. В Україні функції ОСП виконує НЕК «Укренерго».

ОСР доставляє електроенергію мережами нижчої напруги до споживачів у своєму регіоні. Він приєднує нові об’єкти, здійснює комерційний облік у своїй мережі та забезпечує процедуру зміни постачальника. Відносини з ОСР регулюють Кодекс систем розподілу та Правила роздрібного ринку.

Оператором УЗЕ може бути юридична особа, фізична особа чи ФОП. Зберігання є ліцензованою діяльністю, але закон передбачає винятки, зокрема для установки виробника на його майданчику за певних умов. Оператори систем передачі й розподілу за загальним правилом не можуть володіти УЗЕ.

Перевірки бувають плановими та позаплановими. За результатами складається акт, на який ліцензіат може подати зауваження. Рішення Регулятора за наслідками перевірки можна оскаржити в суді.

Податкові накладні реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних. Без реєстрації покупець не може включити ПДВ до податкового кредиту. Для учасників енергоринку з великою кількістю операцій своєчасна реєстрація ПН критично важлива.

Податковий кодекс передбачає камеральні, документальні та фактичні перевірки. За результатами складається акт, на який платник може подати заперечення. Від якості підготовки до перевірки часто залежить її результат.

ППР зазвичай ухвалюється за результатами перевірки. Його можна оскаржити в адміністративному порядку до вищого органу ДПС або в адміністративному суді. Порядок і строки оскарження встановлює Податковий кодекс.

Постачальник «останньої надії» забезпечує безперервність постачання, наприклад якщо постачальник споживача припинив діяльність. Договір з ним має тимчасовий характер. За цей час споживач має обрати іншого постачальника.

ППБ подає на балансуючий ринок пропозиції на збільшення чи зменшення навантаження. Закон зобов’язує виробників надавати такі послуги у визначених випадках, а споживачі та оператори установок зберігання мають на це право. Вимоги до ППБ встановлюють Правила ринку.

ПУП визначається за результатами конкурсу, порядок якого затверджує Регулятор. Він не може відмовити споживачам, що мають право на універсальну послугу. Діяльність ПУП пов’язана зі спеціальними обов’язками та регульованими умовами.

Правила ринку встановлюють порядок реєстрації учасників, роботи балансуючого ринку, розрахунку небалансів і фінансового забезпечення. Їх дотримання обов’язкове для всіх учасників оптового ринку. Правила регулярно змінюються постановами Регулятора.

Правила роздрібного ринку визначають порядок укладення договорів, зміни постачальника, виставлення рахунків і припинення постачання. Вони також регулюють складання актів про порушення. Для постачальників і споживачів це один із ключових документів.

Претензія фіксує вимогу та дає контрагенту змогу виконати її без суду. Обов’язковість претензійного порядку залежить від закону та договору. Добре підготовлена претензія також стає доказом у майбутньому спорі.

Приєднання здійснюється на підставі договору та технічних умов. Порядок, строки й плату за приєднання визначають Кодекс системи передачі та Кодекс систем розподілу. Порушення оператором цих вимог можна оскаржити до Регулятора чи суду.

За механізмом ринкової премії гарантований покупець виплачує виробнику різницю між «зеленим» тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною. Виробник при цьому самостійно продає енергію на ринку. Перехід на ринкову премію змінює ризики, тож рішення потребує юридичного аналізу.

На РДН учасники подають заявки на купівлю й продаж на кожен розрахунковий період наступної доби. За результатами торгів оператор ринку визначає ціну та обсяги. Ціна РДН часто використовується як орієнтир у двосторонніх договорах і PPA.

Спеціальні обов’язки покладаються в порядку, визначеному законом, наприклад для забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів. Рішення про покладення визначає учасників, обсяг і умови виконання. Розрахунки за ПСО можуть ставати предметом спорів.

Кожен учасник ринку має бути СВБ або передати цю відповідальність іншій СВБ, увійшовши до її балансуючої групи. СВБ укладає договір з ОСП про врегулювання небалансів і надає фінансове забезпечення. Порядок реєстрації визначають Правила ринку.

Права на торговельну марку в Україні засвідчуються свідоцтвом, яке видає національний орган інтелектуальної власності. Реєстрація спрощує захист назви та логотипа від копіювання. Для постачальників і трейдерів бренд часто є важливим активом.

Ціни в контрольованих операціях мають відповідати принципу «витягнутої руки». Платник подає звіт і, на запит, документацію. Для трейдерів, що торгують з пов’язаними іноземними компаніями, ТЦУ є одним із головних податкових ризиків.

Трейдерська діяльність є ліцензованою. Трейдер не постачає енергію споживачам, а працює з іншими учасниками ринку на організованих сегментах і за двосторонніми договорами. Він також може здійснювати імпорт та експорт.

Антиконкурентні узгоджені дії, наприклад погодження цін чи розподіл ринків, заборонені законом. Окремі узгоджені дії можуть бути дозволені АМКУ. Ризики виникають і через обмін чутливою інформацією між конкурентами.

УЗЕ відбирає електроенергію з мережі або від генерації та відпускає її пізніше. Вона може працювати на ринках електроенергії, надавати допоміжні послуги та послуги з балансування. Правила для УЗЕ закон запровадив окремими змінами щодо розвитку установок зберігання.

Форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання, якщо доведено причинний зв’язок між обставинами та невиконанням. Часто його підтверджують сертифікатом ТПП України. Воєнний стан сам по собі не звільняє від усіх зобов’язань автоматично.

PPA зазвичай укладають між виробником з ВДЕ та промисловим споживачем або трейдером. Він фіксує ціну чи механізм її визначення на тривалий строк, а також розподіл ризиків балансування й зміни ринку. В Україні PPA оформлюють з урахуванням правил ринку щодо двосторонніх договорів і постачання.