Господарський суд міста Києва стягнув на користь клієнта Юридичної фірми «DEVOSO» – ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» – заборгованість НЕК «УКРЕНЕРГО» за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії. Судом апеляційної інстанції рішення було залишене без змін.
Із відповідача стягнено понад 117 млн. гривень, в тому числі основну заборгованість, пеню, 3% річних та інфляційні втрати, відшкодовано витрати на правничу допомогу.
Над справою працювали: адвокатка Юридичної фірми «DEVOSO» Svitlana Vovk, юристка Viktoria Bilan та молодший юрист Danyil Kvashuk.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
09.11.2021
Справа № 910/9032/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю судового засідання Бараненко Н.І., розглянув матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (01010, м.Київ, вул.Левандовська, 8-А, нежит.прим.1-8, груп.прим.10, код ЄДРПОУ 41963985)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, ул. Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227)
про стягнення 85 949 748,72 грн.
Представники сторін
від позивача: Вовк С.С. адвокат
від відповідача: Верещагіна А.О. адвокат
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 85 949 748,72 грн заборгованості, а саме: 83 320 203,41 грн основного боргу - вартості небалансів електричної енергії за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1196-01024 від 18.07.2019, 513461,98 грн пені, 574235,88 грн 3% річних, 1541847,45 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1196-01024 від 18.07.2019 за період з 04.12.2020 по 06.05.2021.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 20.07.2021.
02.07.2021 засобами поштового зв`язку відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про безпідставність нарахування пені за відсутності погодження сторонами в умовах договору такої штрафної санкції, а також 3% річних та інфляційних втрат з підстав ненадання позивачем доказів виставлення рахунків на оплату у заявленій сумі відповідачу, зауваживши, що відповідач, як адміністратор розрахунків сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунка, завантаженого ним із системи управління ринком і до отримання такого рахунку,направленого учасником ринку і спливу строку оплати (чотири банківські дні) порушення зобов`язання відсутнє. Учасник справи у відзиві заявив про не співмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу із складністю справи та обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг і ціною позову.
У підготовчому засіданні 20.07.2021 судом було оголошено перерву до 10.08.2021.
28.07.2021 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої позивач вказав, що відповідальність у вигляді сплати пені за порушення строків розрахунків за договором передбачена у договорах у редакції відповідно до наказів Голови правління НЕК «Укренерго» № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.2021, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021; Правилами ринку, затвердженими постановою Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 не визначено форму виставлення рахунків, натомість відповідачем було вчинено дії по оплаті, що свідчать про визнання виставлених рахунків через систему ММS (систему управління ринком) належним направленням рахунків.
10.08.2021 представник відповідача подав заяву про відкладення судового засідання у зв`язку із участю уповноваженого представника в інших судових засіданнях.
У підготовчому засіданні 10.08.2021 представник позивача подав клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та просив суд оголосити перерву у підготовчому засіданні, оскільки відповідач періодично сплачує частинами заборгованість.
Ухвалою від 10.08.2021 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів, оголосив перерву до 07.09.2021.
07.09.2021 через відділ діловодства суду позивач подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявлені вимоги про стягнення з відповідача 138 183 867,34 грн заборгованості, а саме: 132 378 668,14 грн основного боргу, 1 300 347,35 грн пені, 1 380 273,84 грн 3% річних, 3 124 578,01 грн інфляційних втрат.
07.09.2021 відповідач звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 14 478 450,80 грн., надав докази часткової оплати.
Судове засідання не відбулось 07.09.2021 у зв`язку із перебуванням судді Ярмак О.М. на лікарняному.
Ухвалою суду від 14.09.2021 призначено підготовче засідання на 12.10.2021.
У підготовчому засіданні 12.10.2021 представник позивача підтримала подану заяву про збільшення позовних вимог, представник відповідача зазначила, що клопотання про закриття провадження у справі, подане до суду 07.09.2021 не є актуальним, 12.10.2021 через відділ діловодства суду подане нове клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 5 740 879,41 грн основного боргу та повернення позивачу судового збору в цій частині, розмір часткової оплати буде уточнено.
Суд за відсутності підстав для відкладення підготовчого засідання, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 02.11.2021.
01.11.2021 представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення 19 309 005,78 грн основного боргу та клопотання про зменшення розміру пені та 3% річних на 99%, враховуючи специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні, з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін, добросовісність поведінки відповідача та відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення зобов`язання відповідача.
02.11.2021 судом оголошено перерву у розгляді справи по суті спору до 09.11.2021.
У судовому засіданні 09.11.2021 представник позивача підтримала заявлені вимоги та підтвердила факт сплати відповідачем основного боргу у сумі 19 309 005,78 грн за поданими ним платіжними документами, надала докази понесення витрат на правову допомогу до матеріалів справи. Представник відповідача підтримала клопотання про закриття провадження у справі та зменшення розміру пені, 3% річних та заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу.
Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" є учасником ринку електричної енергії України.
ПАТ «НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків (далі - АР). Згідно з ст. 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (п. 46 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
За приписами частин 1, 2, 4, 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.
Відповідно до п. 1.1.2 гл. 1.1, п. 1.11.1 та п. 1.11.8 гл. 1.11 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), система управління ринком (Market management system) - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Пунктом 1.9.1 гл. 1.9 розділу І Правил ринку передбачено, що ОСП забезпечує функціонування балансуючого ринку, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.
Згідно з ч. 72 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП).
Відповідно до п.1.1.4 Правил ринку, ОСП - оператор системи передачі, яким є відповідач; АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс, яким є позивач.
Як вбачається з матеріалі справи, 18.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" приєдналось до умов договору (ідентифікатор договору №1196-01024, дата акцептування 18.07.2019) про врегулювання небалансів електричної енергії (надалі - договір) та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується Повідомленням від ОСП (відповідача) № 01/26879 від 18.07.2019. У вказаному повідомленні зазначено, що вищезазначений договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті ДП «НЕК «Укренерго» https://ua.energy.
Відповідно до пункту 1.1 договору також визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Умовами п.10.1 договору визначено, що цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП (10.3 договору).
Судом встановлено, що договірні відносини сторін по договору №1196-01024 від 18.07.2019 змінено в редакції договорів відповідно до Наказів Голови правління НЕК «УКРЕНЕРГО» №534 від 26.11.2020, № 709 від 21.12.2020, № 6 від 05.01.2021, № 111 від 25.02.2021, № 141 від 16.03.2021.
За змістом п. 1.2 договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Згідно з п. 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Відповідно до п. 1.4 договору, ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).
Пунктом 1.5 договору визначено, що врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ (стороною відповідальною за баланс, яким за договором виступає позивач) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 2.1 договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
Питання розрахунків на ринку електричної енергії, в тому числі обчислення небалансів електричної енергії, визначені розділом V Правил.
Зокрема, відповідно до п.п. 5.14.1 - 5.14.3 гл. 5.14 розділу V Правил ринку передбачено, що розрахунки за небаланси електричної енергії включають обчислення небалансу електричної енергії шляхом проведення розрахунків для кожного торгового дня: небалансів електричної енергії кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня; кредиту та дебету за небаланси електричної енергії для кожної СВБ для кожного розрахункового періоду торгового дня.
Розділом VII Правил ринку визначені питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії. Зокрема, відповідно до п. 7.3.1 гл. 7.3 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до п.7.7.4 гл.7.7 розділу VII Правил ринку, оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунку.
Згідно з п. 5.9. договору, ОСП надає СВБ два примірники Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - Акт), підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
Відповідно до п. 5.10. договору, СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта.
Матеріалами справи встановлено та відповідачем не спростовано, що за розрахункові періоди з 18.12.2020 по 30.08.2021 позивач виставив відповідачу (надіслав електронною поштою на settlement@ua.energy) рахунки-фактури за електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 132 484 574,34 грн., які відповідно до повідомлень, доданих до справи, завантажені у систему управління ринком - MMS (http://mms.ua.energy/) відповідно до Правил ринку.
Також по договору позивачем та відповідачем було підписано Акти купівлі-продажу №ВН/21/01-№1196 від 31.01.2021 за січень 2021, № ВН/21/01-№1196 від 28.02.2021 за лютий 2021, №ВН/21/03-№1196 від 31.03.2021 за березень 2021, № ВН/21/04-№1196 від 30.04.2021 за квітень 2021, №ВН/21/05-№1196 від 31.05.2021 за травень 2021, №ВН-21/06-№1196 від 30.06.2021 за червень 2021, №ВН/21/07-№1196 від 31.07.2021 за липень 2021, чим підтверджено факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів в узгоджених обсягах і вартості.
Однак, в порушення вказаних вимог законодавства, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП, АР) не здійснило оплату вказаних рахунків за електричну енергію для врегулювання небалансів своєчасно та у повному обсязі, тобто, АР не сплатив суму, яку зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі про стягнення , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 132 378 668,14 грн боргу. За прострочення оплати позивачем нараховано також 1 300 347,35 грн пені, 1 380 273,84 грн 3% річних, 3 124 578,01 грн інфляційних втрат.
У процесі розгляду справи відповідачем надано докази оплати вартості небалансів електричної енергії у сумі 19 203 099,58 грн. та заявлено клопотання про зменшення розміру пені та 3% річних до 99%.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 3.3 договору визначено, що ОСП зобов`язаний виконувати розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку.
Пунктом 3.4. договору визначено, що СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених правилами ринку.
Згідно з п. 7.7.4 гл 7.7 розділу V Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.
Судом встановлено, що із 132 378 668,14 грн загальної вартості електричної електроенергії для врегулювання небалансів по виставлених позивачем рахунках за спірний період, строк оплати яких настав, відповідачем у процесі розгляду справи у суді здійснено часткове погашення боргу, всього у сумі 19 203 099,58 грн, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача цієї суми основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України за відсутністю предмета спору. Витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача оскільки оплату здійснено після звернення до суду із даним позовом.
За відсутності доказів оплати решти 113 175 568,56 грн вартості наданих послуг, наявності підстав для звільнення від виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків, вимоги про стягнення з відповідача 113 175 568,56 грн, що залишились неоплаченими, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідач підстав звільнення від обов`язку оплати заявленого боргу не довів, факту порушення зобов`язання не спростував.
Посилання відповідача на особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії, передбачений статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", неможливість користування відповідачем грошовими коштами, що знаходяться на рахунку зі спеціальним режимом використання (тим більше за відсутності таких коштів на спеціальному рахунку) є безпідставними, оскільки по-перше, пунктом 4.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України, по-друге, при розгляді цієї справи судом встановлено наявність простроченого відповідачем грошового зобов`язання з оплати виставлених позивачем рахунків-фактур за електричну енергію для врегулювання небалансів за договором.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання господарських зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ч.ч. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
При цьому, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як зазначалось судом, сторонами по договору підписано Акти купівлі-продажу №ВН/21/01-№1196 від 31.01.2021 за січень 2021, № ВН/21/01-№1196 від 28.02.2021 за лютий 2021, №ВН/21/03-№1196 від 31.03.2021 за березень 2021, № ВН/21/04-№1196 від 30.04.2021 за квітень 2021, №ВН/21/05-№1196 від 31.05.2021 за травень 2021, №ВН-21/06-№1196 від 30.06.2021 за червень 2021, №ВН/21/07-№1196 від 31.07.2021 за липень 2021 та виставлено рахунки на спірну суму за період січень-серпень 2021.
Умовами п.4.2 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов`язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачує пеня.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 у справі № 758/1303/15-ц.
Стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 Цивільного кодексу України. Відтак, приписи розділу І книги 5 Цивільного кодексу України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 Цивільного кодексу України).
Таким чином, статтею 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.
Відтак, на правовідносини з перерахування вартості електричної енергії з метою врегулювання небалансів поширюються положення статті 625 Цивільного кодексу України.
Судом перевірено розрахунок 1 300 347,35 грн пені, 1 380 273,84 грн 3% річних, 3 124 578,01 грн інфляційних втрат за заявлений позивачем період та встановлено, що вказаний розрахунок є арифметично вірним.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення заявленого розміру пені та 3% річних до 99%, суд зазначає таке.
Вирішуючи питання можливості зменшення розміру неустойки, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.
Приймаючи до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поведінку відповідача щодо виконання зобов`язання за договором, суд, враховуючи принцип справедливості, балансу інтересів сторін, дійшов висновку про зменшення розміру заявлених позивачем пені та 3% річних до 50%.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 650 173, 68 грн пені та 690 136, 92 грн 3% річних.
Вимоги в частині стягнення 3 124 578,01 грн інфляційних втрат задовольняються у повному обсязі в межах поданого розрахунку.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, надавши правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" про стягнення 19 203 099,58 грн основного боргу та наявність підстав про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" 113 175 568, 56 грн основного боргу, 650 173, 68 грн пені, 690 136, 92 грн 3% річних, 3 124 578, 01 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 794 500, 00 грн повному обсязі.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розподіл судових витрат, у т.ч. покладення на відповідача 90 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про не співмірність заявлених позивачем витрат на правову допомогу із складністю справи та обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на надання послуг і ціною позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У позовній заяві позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи, складає 90 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат він долучив до матеріалів справи:
- ордер серія АІ № 1116624 від 24.05.2021, виданий АБ «СВІТЛАНА ВОВК» адвокату Вовк Світлані Степанівні на представництво ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» в Господарському суді міста Києва на підставі договору про надання правової допомоги № 01/03/21-1 від 01.03.2021;
- копію договору про надання правової допомоги № 01/03/21-1 від 01.03.2021, укладеного між АБ «СВІТЛАНА ВОВК» (Адвокатське бюро) та ТОВ «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» (клієнтом);
- копію додатку №1 від 15.03.2021 до договору про надання правової допомоги № 01/03/21-1 від 01.03.2021, за умовами п.1.1 якого сторони узгодили, що Адвокатське бюро надає послуги клієнту із підготовки правової позиції і представництва клієнта в Господарському суді міста Києва за позовом клієнта до ПАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення грошових коштів за заборгованістю відповідача за договором про врегулювання небалансів електричної енергії у період з 01 грудня 2020 року. Вартість послуг Адвокатського бюро складає 90 000,00 грн.
- копію рахунку на оплату № 2 від 15.03.2021 на суму 90 000,00 грн;
- копії актів надання послуг № 3 від 06.04.2021 на суму 26 200,00 грн; №4 від 08.04.2021 на суму 26 000,00 грн; № 8 від 31.08.2021 на суму 88 000,00 грн з яких 37 800,00 грн за надані послуги по договору № 01/03/21-1 від 01.03.2021
- Звіти щодо наданих послуг клієнту за період з 15.03.2021 по 31.03.2021; з 01.04.2021 по 30.04.2021, з 01.07.2021 по 31.07.2021, з 01.08.201 по 31.08.2021.
Судом встановлено, що представник позивача Вовк Світлана Степанівна є адвокатом, вказані відомості розміщені також в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги адвокатським бюро у даній справі у заявленому розмірі 90 000,00 грн, судом враховано, що вартість послуг визначена за погодженням АБ з клієнтом, послуги адвоката були реально надані позивачу, що підтверджується матеріалами справи, також судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами документів, їх значення для спору та те, що адвокатом Вовк С.С. здійснювалось представництво інтересів позивача в Господарському суді міста Києва, про що свідчать наявні у матеріалах справи протоколи судових засідань та заяви по суті спору.
При цьому, судом встановлено та відповідно до заперечень відповідача враховано, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в Звітах, на основі яких відповідно і визначено обсяг наданих послуг, кількість часу, витраченого адвокатом на підготовку до даної справи та надання правової допомоги, представництва інтересів в суді «продубльовано» назви послуг і кількість витраченого часу задля збільшення їх обсягу, оскільки для прикладу у звітах за період з 15.03.2021 по 31.03.2021, з 01.04.2021 по 30.04.2021 підготовка позовної заяви, зібрання доказів за обсягом часу склало 18 годин, у той час, як дослідження судової практики, підготовка письмового аналізу судової практики, складання письмової дорожньої карти щодо стратегії, підготовка макету позовної заяви та формування позовних вимог за позовом, підготовка їх правового обґрунтування, обґрунтування права клієнта на стягнення боргу, підготовка робочого варіанту позовної заяви, є по суті однією послугою щодо підготовки позовної заяви; а складання у письмового вигляді списку доказів; прийняття та каталогізація доказів, наданих клієнтом, складання хронології документообігу також є зібранням доказів. У звітах за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, з 01.08.2021 по 31.08.2021 надані послуги зазначені аналогічним чином.
За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Верховний Суд у постанові КГС ВС від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17 звертав увагу, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Відповідачем подано заперечення щодо заявленого розміру витрат на правової допомогу позивача з огляду на їх не співмірність та недоведеність необхідності їх фактичного понесення.
Враховуючи викладене, оцінивши рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, що заявлений позивачем обсяг наданих послуг з урахуванням кваліфікації адвоката є надто розширеним, а кількість витраченого часу не відповідає принципам доцільності та складності даної справи, враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним витрат та професійну правову допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи № 910/9032/21, і розмір таких витрат є обґрунтованим до предмета спору, співмірним зі складністю позову, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт у сумі 50 000,00 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 231, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
- Позов задовольнити частково.
- Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, ул. Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (01010, м.Київ, вул.Левандовська, 8-А, нежит.прим.1-8, груп.прим.10, код ЄДРПОУ 41963985) 113 175 568 (сто тринадцять мільйонів сто сімдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 56 коп основного боргу, 650 173 (шістсот п`ятдесят тисяч сто сімдесят три) грн 68 коп пені, 690 136 (шістсот дев`яносто тисяч сто тридцять шість) грн 92 коп 3% річних, 3 124 578 (три мільйони сто двадцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім) грн 01 коп інфляційних втрат, 794 500 (сімсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору, 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
- Закрити провадження у справі в частині стягнення 19 203 099,58 грн основного боргу.
- В решті позову відмовити у зв`язку із зменшенням пені та 3% річних.
- Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 24.11.2021
Суддя О.М.Ярмак