«Мовою законодавця про шлюб» - Devoso
  • Головна
  • Послуги
  • База знань
  • Новини
  • Блог
  • Події
  • Контакти
Консультація

«Мовою законодавця про шлюб»

«Мовою законодавця про шлюб»

1. Шлюбний вік.

Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років (стаття 22 Сімейного кодексу України). Однак, законодавець передбачає можливість отримання права на шлюб за рішенням суду для особи яка досягла шістнадцяти років, за заявою такої особи, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (частина 2 статті 23 Сімейного кодексу України). Особа, яка народила дитину має право створити сім’ю незалежно від свого віку (частина 2 статті 4 Сімейного кодексу України).

2. Обізнаність наречених про стан свого здоров’я

Законодавець зобов'язує наречених повідомити один одного про стан свого здоров'я. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим, а приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним (стаття 30 Сімейного кодексу України).

3. Спільне прізвище

Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами. Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого (ст. 35 Сімейного кодексу України).

4. Одношлюбність.

Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі (стаття. 25 Сімейного кодексу України), а от право на повторний шлюб у жінки та чоловіка виникає лише після припинення попереднього шлюбу.

5. Заява про реєстрацію шлюбу

Порядок подання заяви передбачений статтею 28 Сімейного кодексу України. Так, заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто, але можливим є і представництво, якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану. В такому разі таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

6. Час реєстрації шлюбу

Шлюб відповідно до статті 32 Сімейного кодексу України реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про його реєстрацію. Однак, за наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

7. Обов’язки наречених у разі відмови вступати у шлюб.

Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля, каже нам законодавець у статті 31 Сімейного кодексу України. Однак, такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо). У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом. У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася - відшкодувати її вартість.

Колектив Юридичної фірми DEVOSO вітає усіх із Днем закоханих! Будьте коханими!

Попередній Наступний

Популярні новини

— «Мовою законодавця про шлюб»
2551 14.02.17
— Юридична фірма DEVOSO підписала меморанд...
2344 16.11.16
— «Грабунок власників поточних рахунків чи...
2307 08.02.17
— Ризики в діяльності платника податків: Д...
2159 28.06.23

Консультація миттєво

Пошук на сайті

DEVOSO

Послуги

  • Представництво в суді
  • Юридичний аутсорсинг
  • Консультації
  • Правовий аудит due deligance
  • Дозвільна документація
  • Договори

Корисна інформація

  • Новини
  • База знань
  • Події
  • Блог
  • Наші ініціативи
  • Контакти

Ми в Соціальних мережах