Перш за все, державний нагляд – це діяльність уповноважених органів в межах повноважень, визначених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання. Одним із заходів державного нагляду є перевірки.
Перевірки у сфері енергетики здійснюються на підставі Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженим постановою НКРЕКП №428 від 14.06.2018 року (надалі також – «Порядок контролю»). Порядок контролю вирізняє наступні види перевірок: планові, позапланові, виїзні та невиїзні. Розглянемо більш детально саме порядок проведення планових перевірок.
- ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ
Підготовчий етап перевірки
Планові перевірки ліцензіатів проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річного плану, який затверджується Регулятором до першого грудня року, що передує плановому, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті (https://www.nerc.gov.ua/) не пізніше п’яти днів до початку відповідного планового періоду.
На офіційному веб-сайті Регулятора ми можемо дізнатися чи запланована перевірка у поточному році щодо певного Ліцензіата, дату початку здійснення такої перевірки та строки її здійснення (шлях: Головна сторінка / Державний контроль / Плани державного контролю). Рекомендуємо на початку кожного року перевіряти таку інформацію, адже якщо ви знайдете вашого Ліцензіата у плані державного контролю заздалегідь, то матимете перевагу у часі і зможете підготувати всі необхідні документи ще до отримання повідомлення про початок проведення планової перевірки.
Також на офіційному веб-сайті Регулятора ви зможете переглянути акти, складені за результатами проведення планових перевірок щодо інших ліцензіатів, це дасть змогу усунути можливі недоліки до початку проведення перевірки вашого Ліцензіата (шлях: Головна сторінка / Державний контроль / Акти перевірок).
Проведення перевірки.
Перш за все, Регулятором затверджується персональний склад комісії для проведення планової перевірки Ліцензіата, що складається зі співробітників головного управління НКРЕКП та/або територіального органу НКРЕКП, до відання якого відноситься той чи інший регіон, в якому зареєстрований Ліцензіат (надалі також – «Комісія з перевірки»). Регулятор призначає голову Комісії з перевірки.
Ліцензіат повідомляється про початок проведення планової перевірки за допомогою письмового повідомлення не пізніше як за 10 днів до її початку. Після такого повідомлення Комісія з перевірки НКРЕКП може направити ліцензіату запити з переліком інформації та документів, які необхідно надати для підтвердження дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов відповідно до питань перевірки. Перелік питань, за якими Комісія з перевірки здійснює планову перевірку, наведено у додатках 4-28 до Порядку контролю. Ліцензіат зобов’язаний надати відповідь на запит із відповідними матеріалами у строк, зазначений у запиті. Варто зазначити, що законодавством не передбачено продовження строків для подачі документів Регулятору.
У перший день здійснення планової перевірки голова та члени Комісії з перевірки зобов’язані пред’явити уповноваженій особі Ліцензіата оригінали посвідчень на проведення перевірки з наданням їх копій та службових посвідчень. Ліцензіат має право не допустити членів Комісії з перевірки, у випадку відсутності документів, що підтверджують повноваження таких членів Комісії з перевірки.
Під час проведення планової перевірки Регулятор може просити подати додаткові документи та інформацію. Зверніть увагу, що під час проведення перевірок не допускається вилучення у ліцензіатів оригіналів їхніх фінансово-господарських, бухгалтерських, інших документів, а також комп’ютерів та їх частин. За бажанням Ліцензіат може скласти протокол про ознайомлення з оригіналами документів, щоб зафіксувати з якими саме оригіналами документів Регулятор був ознайомлений.
Ліцензіат зі свого боку також може додатково подати документи, що не були первісно подані до Комісії з перевірки або головного управління НКРЕКП. В такому випадку уповноважені члени перевірки Регулятора роблять помітку в акті перевірки, що такі документи були подані (наприклад, до перевірки Ліцензіат подав звітність не в повному обсязі або взагалі не подав таку звітність за формами, встановленими Регулятором). Надання таких документів під час проведення перевірки може пом’якшити відповідальність Ліцензіата при прийнятті Комісією з перевірки рішення про застосування санкцій щодо нього.
Порядок оформлення результатів перевірки
Регулятор в останній день перевірки за місцезнаходженням Ліцензіата складає акт перевірки про наявність або відсутність порушень вимог законодавства та/або ліцензійних умов у двох примірниках один з яких надається Ліцензіату, а інший – Комісії з перевірки, який підписується головою та усіма членами Комісії з перевірки.
Відтак, після отримання свого примірника акту перевірки Ліцензіат, діяльність якого перевірялася, має право надати Регулятору письмові пояснення та обґрунтування, підписані уповноваженою особою ліцензіата, у строк до п’яти робочих днів з дня отримання акту про результати перевірки. Такі пояснення Ліцензіата є невід’ємною частиною акту перевірки та враховуються Регулятором під час розгляду питання відповідальності Ліцензіата.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акту перевірки розглядає питання відповідальності Ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до Ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи Ліцензіата.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням Ліцензіата, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акту на засіданні Регулятора. Тому Ліцензіат має повідомити Регулятора листом про те, яка інформація є конфіденційною та не може бути оприлюднена на офіційному веб-сайті останнього.
Результати перевірки можуть бути оскарженні Ліцензіатом у судовому порядку.
ІІ. ПОШИРЕНІ ПОРУШЕННЯ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК
Щодо надання форм звітності-НКРЕКП
Протягом періоду, що перевіряється, електропостачальник (Ліцензіат) повинен надавати форми звітності, що затверджуються постановами НКРЕКП, в яких Регулятор визначає порядок, строки та способи подачі звітності (постанова НКРЕКП від 28 лютого 2019 року № 282, постанова НКРЕКП від 20 грудня 2019 № 2897, постанова НКРЕКП від 12 червня 2018 року № 374, постанова НКРЕКП від 29 березня 2019 року № 450 та ін.). Датою подання форм звітності вважається дата їх реєстрації в НКРЕКП.
У випадку порушення строків подачі звітності Регулятор у акті перевірки фіксує порушення електропостачальником п.7 п.2.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу №1469 (надалі також – «Ліцензійні умови») щодо обов’язку Ліцензіата надавати НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
За для уникнення накладення штрафу (або зменшення його розміру) за результатами перевірки, електропостачальник під час проведення перевірки може подати таку звітність Регулятору. Але зверніть увагу, що деякі форми звітності подаються тільки до головного управління НКРЕКП, а інші – також і до його територіальних підрозділів, тому під порушення Ліцензійних умов підпадає як неподання звітності до головного управління, так і його територіальних відділів.
Щодо подання фінансової звітності
Ліцензіат також зобов’язаний подавати Регулятору фінансову звітність. Постановою НКРЕКП від 17 лютого 2021 року № 254 «Про подання фінансової звітності суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (набрання чинності 18 лютого 2021 року)* (надалі також – «Постанова №254») визначено, що суб’єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється НКРЕКП, зобов’язані подавати НКРЕКП фінансову звітність у строки та порядку, передбаченому Постановою №254.
У випадку подання фінансової звітності несвоєчасно, Ліцензіат порушує підпункт 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов.
* До 18 лютого 2021 року діяла постанова НКРЕКП від 11 травня 2017 року № 624 «Про надання суб’єктами господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг копій фінансової звітності до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Щодо сплати внесків на регулювання від діяльності з постачання електричної енергії
Згідно з абзацом першим пункту 7 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання №491 (надалі також – «Порядок розрахунку внесків»), внески на регулювання сплачуються щоквартально суб’єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Інформація щодо дати сплати внесків на регулювання від діяльності з постачання електричної енергії повинна бути відображена у формі Звіту про сплату внеску на регулювання Форма № 20-НКРЕКП (квартальна) (надалі також – «Звіт про сплату внеску на регулювання»).
Якщо Комісією з перевірки встановлено, що Ліцензіатом сплачено внески на регулювання з перевищенням встановленого терміну для відповідних періодів, це свідчитиме про порушення підпункту 6 пункту 2.2. Ліцензійних умов щодо обов’язку Ліцензіата сплачувати внески на регулювання, що визначаються рішенням НКРЕКП та абзацом першим пункту 7 Порядку розрахунку внесків.
Окрім сплати внесків своєчасно Ліцензіат повинен подавати Регулятору Звіт про сплату внеску на регулювання у строк, встановлений абзацом другим пункту 7 Порядку розрахунку внесків. Не дотримання зазначеної вимоги розглядається як порушення підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов’язку Ліцензіата надавати НКРЕКП документи (їх копії), інформацію (дані, відомості, звітність), необхідні для виконання НКРЕКП своїх повноважень та функцій, в обсягах та у строки (не менше десяти робочих днів для надання копій документів, пояснень тощо), встановлені НКРЕКП.
Враховуючи вищезазначене, Ліцензіат повинен дотримуватися не тільки строків сплати внесків на врегулювання, але й строків подання Звіту про сплату внеску на регулювання до НКРЕКП. В свою чергу, Регулятор за результатами перевірки може запросити виправлену редакцію Звіту про сплату внеску на регулювання в якому було виявлено порушення щодо заповнення.
Щодо обов’язку Ліцензіата оплачувати послуги оператора системи передачі НЕК «УКРЕНЕРГО» (надалі також – «ОСП»)
Ліцензіат зобов’язаний сплачувати послуги ОСП своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії за послуги, що надаються на ринку електричної енергії. Інакше дії Ліцензіата становитимуть порушення підпункту 27 пункту 2.2. Ліцензійних умов.
Чи можна здійснювати розрахунки з ОСП шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог?
НКРЕКП зазначає, що такий порядок розрахунків свідчить про порушення: частини першої та четвертої статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії», підпункту 27 пункту 2.2 Ліцензійних умов.
Ліцензіат може не погодитися з такими висновками Регулятора, з огляду на наступне
У статті 601 Цивільного кодексу України (надалі також – «ЦК України») (аналогічне положення містить ст. 203 ГК України), зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Так, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також, можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
За змістом ст. 602 ЦК України, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.
Стаття 1087 ЦК України закріплює дві форми розрахунків: готівкову та безготівкову. Відповідно до частини першої ст. 1088 ЦК України, при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є не формою розрахунків, а однією з підстав припинення зобов`язань, врегульованих главою 50 ЦК України «Припинення зобов`язань». (п.63 постанови Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19).
Статтею 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлюється порядок проведення безготівкових розрахунків при здійсненні оплати покупцем електричної енергії, а не заборона на здійснення припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Тобто чинне законодавство не містить прямої вказівки щодо заборони на проведення зустрічних однорідних вимог.
Відтак, електропостачальник та ОСП, маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, керуючись ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України, можуть дійти згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі актів зарахування.
З огляду на вищенаведене, Ліцензіат не порушує свого обов’язку у частині оплати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуг, що надаються на ринку електричної енергії. Відтак, зарахування зустрічних вимог за Договором про врегулювання небалансів відповідає вимогам чинного законодавства та не може розглядатися як порушення ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії», оскільки припинення зобов’язання відбувається за взаємною згодою між Ліцензіатом та ОСП.
Щодо врегулювання відносин електропостачальника із Споживачами
Вимоги до публічної комерційної пропозиції
Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Публічна комерційна пропозиція має відповідати вимогам п. 3.2.8 та 3.2.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (надалі також – «ПРРЕЕ»). Виділяють обов’язкові вимоги до публічної комерційної пропозиції («інформація, яка повинна бути») та умови щодо певного виду комерційної пропозиції.
Недотримання вищезазначених вимог до оформлення публічної комерційної пропозиції Комісія з перевірки розглядає як порушення ПРРЕЕ.
Порядок виставлення Ліцензіатом рахунків Споживачу
Розрахунки споживачів за електричну енергію здійснюються на підставі рахунків електропостачальників. Такі рахунки мають відповідати вимогам чинного законодавства, а саме пунктам 9.6.1 та 9.6.2 глави 9.6 розділу ПРРЕЕ.
Комісією з перевірки у довільному порядку обраються споживачі Ліцензіата, здійснюється аналіз виставлених рахунків та встановлюється наявна чи відсутня в рахунках (або додатках до нього) виставлених Ліцензіатом у формі та порядку, визначених НКРЕКП, інформація щодо: адреси, телефонів, веб-сторінок для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій та надання повідомлень про загрозу електробезпеці.
Відтак, не зазначення такої інформації Ліцензіатом свідчить про порушення підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо надання у виставленому споживачу електричної енергії рахунку (або у додатках до нього) у формі та порядку, визначених НКРЕКП, інформацію щодо: адреси, телефонів, веб-сторінок для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій та надання повідомлень про загрозу електробезпеці.
Щодо надання інформації щодо дотримання загальних та гарантованих стандартів якості електропостачання.
Відповідно до Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою НКРЕКП від 12 червня 2018 року № 375 (надалі також – «Порядок № 375») Ліцензіати з постачання електричної енергії споживачу повинні надавати Регулятору:
- реєстр надання компенсацій споживачам за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 375 – в електронному вигляді щомісяця накопичувальним підсумком протягом 20 днів після завершення звітного місяця;
- інформацію щодо дотримання загальних та гарантованих стандартів якості надання послуг електропостачальника та сум наданих компенсацій за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 375 – поштою на паперових носіях та в електронному вигляді до 20 лютого року, наступного за звітним. Крім цього, зазначена інформація підлягає оприлюдненню на власному веб-сайті електропостачальника.
Неподання Ліцензіатом зазначеної інформації Комісія з перевірки розглядає як порушення підпункту 7 пункту 2.2 Ліцензійних умов щодо обов’язку Ліцензіата надавати Регулятору документи (їх копії), інформацію та підпункту 35 пункту 2.2 Ліцензійних умов, щодо обов’язку Ліцензіата оприлюднювати перелік показників якості послуг з постачання електричної енергії, порядок та розмір компенсації за їх недотримання, визначені Регулятором.
Щодо функціонування веб-сайту електропостачальника
Комісія з перевірки також перевіряє забезпечення функціонування веб-сайту електропостачальника, чи розміщено там актуальну інформацію, чи відповідає така інформація вимогам чинного законодавства України та Ліцезійним умовам.
Пункт 9.2.1 ПРРЕЕ, містить вичерпний перелік того, що має бути розміщено на веб-сайті електропостачальника.
ІIІ. САНКЦІЇ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ ДО ЛІЦЕНЗІАТА
За порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді:
- застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
- накладення штрафу;
- зупинення дії ліцензії;
- анулювання ліцензії.
Рішення Регулятора про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі Ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Регулятора) або надсилається Ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття.
Рішення Регулятора про накладення штрафу (необхідно сплатити у 30-денний строк), зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі Ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в Регулятора) або надсилається Ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття. Датою отримання такого акту буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).
Ліцензіати, на яких накладено штраф, зобов’язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу («якщо постановою про накладення штрафу не передбачений інший строк») та у 5-денний строк надати Регулятору копії документів, що підтверджують сплату штрафу. Ліцензіат зобов’язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та не пізніше 10 робочих днів після їх усунення надати Регулятору письмовий звіт з належним чином завіреними копіями підтверджуючих документів. Якщо Ліцензіат не виконав рішення Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, видане за результатами проведення перевірки, у визначений рішенням строк, Регулятор приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.
ІV. СУДОВА ПРАКТИКА ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ НКРЕКП, ВИНЕСЕНОЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПЕРЕВІРКИ.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі №160/3512/19
У цій справі НКРЕКП не було надано можливості ПАТ «Дніпрогаз» добровільно виконати усунення виявлених порушень та уникнути санкцій, оскільки в порушення наведених вище норм законодавства Регулятором не видавалося розпорядження про усунення ПАТ «Дніпрогаз» порушень п. 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
При цьому застереження про необхідність усунути порушення Ліцензійних умов безпосередньо у постанові про накладення штрафу не давало можливості позивачу добровільно усунути порушення до застосування такого виду відповідальності як накладення штрафу.
Колегія суддів ВС погоджується з висновком апеляційного адміністративного суду про порушення Регуляторомприписів чинного законодавства, що виразилося в тому, що НКРЕКП без видачі розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов та перевірки виконання цього розпорядження, було прийнято постанову від 05.04.2019 №501 «Про накладення штрафу на ПАТ «Дніпрогаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».
Верховний Суд наголошує, що при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Натомість Регулятор застосував до позивача найвищий розмір санкції, передбачений пп. б п. 5 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу». При цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідачем враховувалася поведінка суб`єкта господарювання. Відтак відсутні підстави вважати, що Регулятор дотримався принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій при притягненні позивача до відповідальності.
Постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 300/775/19
Верховний суд дійшов до подібного висновку:
«За позицією судів попередніх інстанцій, НКРЕКП, прийнявши оскаржену постанову без попереднього винесення розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, позбавила позивача можливості усунути порушення, виявлені під час здійснення заходу нагляду (контролю), а, отже, уникнути застосування в подальшому до підприємства штрафних санкцій.
За правилами частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями».
У випадку накладення НКРЕКП штрафних санкцій на Ліцензіата без попередньої можливості усунення допущених ним порушень, суб’єкт, діяльність якого перевіряється, має право оскаржити таке порушення у судовому порядку. Регулятор зобов’язаний спочатку винести розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов аби останній мав можливість добровільно усунути порушення до застосування такого виду відповідальності як накладення штрафу (виключенням є тільки анулювання ліцензії за результатами перевірки), а вже у випадку не усунення таких порушень Ліцензіатом, Регулятор має право накладати штрафні санкції. Саме такої позиції дотримується Верховний Суд.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що Порядок контролю визначає чіткий алгоритм проведення перевірок Регулятором у сфері енергетики та комунальних послуг. Водночас на практиці виникає ряд питань на які законодавець не надає відповіді. Наприклад, не зрозуміло навіщо Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачає такий вид рішення Регулятора як розпорядження, якщо всі свої рішення за результатами перевірок, в тому числі, рішення щодо усунення порушень ліцензіатами Регулятор викладає у вигляді постанов. Це та інші питання потребують удосконалення, однак, незважаючи на це, Порядок контролю є досить структурованим підзаконним нормативно-правовим актом та надає найбільш вичерпну інформацію щодо планових перевірок НКРЕКП.
Юристка Юридичної фірми Devoso
Аліса Іваницька