Навіщо бізнесу продумані договори щодо ІВ
Торговельні марки, програмне забезпечення, дизайн і тексти часто становлять значну частину вартості компанії. Проте сам факт оплати роботи чи використання бренду ще не означає, що права оформлені правильно. Договори щодо інтелектуальної власності визначають, кому належать права, хто і як може використовувати об’єкт, на якій території, протягом якого строку і за яку винагороду. Помилка в цих умовах здатна знецінити актив або стати причиною спору з партнером чи колишнім розробником.
Загальні правила таких договорів встановлює Цивільний кодекс України (Книга четверта), а спеціальні норми містять Закон України «Про авторське право і суміжні права» та Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Ми працюємо з цими джерелами та практикою, щоб договір був не шаблоном, а інструментом під конкретну модель бізнесу.
Ліцензійний договір і передача прав
Ліцензійний договір дозволяє власнику надати іншій особі право використовувати об’єкт, зберігаючи за собою права на нього. Ліцензія може бути виключною або невиключною, і від цього залежить, чи може правовласник надавати такі самі дозволи іншим. У договорі важливо визначити:
- способи використання об’єкта, на які надається дозвіл;
- територію і строк дії ліцензії;
- розмір і порядок сплати роялті, звітність ліцензіата та право перевірки;
- стандарти якості продукції під брендом і порядок їх контролю;
- можливість видачі субліцензій;
- наслідки порушення умов і порядок розірвання.
Якщо ліцензія стосується зареєстрованої торговельної марки, доцільно внести відомості про неї до державного реєстру, щоб права ліцензіата були належно оформлені у відносинах з третіми особами. Коли ж компанія хоче остаточно передати чи набути об’єкт, укладається договір про передачу виключних майнових прав. Добре складений ліцензійний договір і договір про передачу прав мають чітко відрізнятися за змістом, адже наслідки для сторін принципово різні.
ІТ-договори, працівники і підрядники
Для технологічних компаній ключове питання — чи справді вони володіють своїм кодом, дизайном і контентом. Права на службові твори розподіляються між працівником і роботодавцем відповідно до закону та трудового договору, тому умови щодо майнових прав варто прямо закріпити в документах. Якщо ж роботу виконує підрядник, фрилансер чи агенція, потрібен договір, який передбачає передачу майнових прав на результат, обсяг таких прав і момент їх переходу. Ми готуємо договори на розробку програмного забезпечення, сайтів і дизайну, а також перевіряємо ланцюг прав перед інвестицією чи продажем бізнесу.
Окрему увагу приділяємо використанню відкритих бібліотек і сторонніх компонентів у програмному коді. Умови їхніх ліцензій можуть обмежувати комерційне використання продукту або вимагати розкриття вихідного коду. Тому в договорі з розробником доцільно передбачити обов’язок повідомляти про такі компоненти, гарантії щодо відсутності прав третіх осіб і порядок передачі вихідного коду та документації. Це суттєво спрощує подальшу перевірку продукту інвестором чи покупцем.
Франчайзинг і комплексні угоди
Коли бізнес масштабується через партнерів, як правило, використовується договір комерційної концесії або поєднання кількох договорів: ліцензійного, про передачу ноу-хау, про надання послуг підтримки. Ми допомагаємо обрати конструкцію, узгодити стандарти, територіальні обмеження і порядок розрахунків, а також передбачити, що відбувається з брендом після завершення співпраці. Залежно від обставин аналізуємо і податкові та валютні аспекти платежів, зокрема роялті нерезидентам, залучаючи колег з податкової практики.
Незалежно від виду угоди, ліцензійний договір чи договір про передачу прав працює найкраще тоді, коли він відображає реальні бізнес-процеси сторін. Тому ми починаємо з розуміння вашої моделі, а вже потім пропонуємо формулювання, які захищають інтереси компанії сьогодні і в разі майбутніх змін.